Палац графів Шенборнів збудований графом Бухгаймом Шенборном у 1890-1895 рр. як мисливський. Біля нього було розбито сад-дендрарій із декоративним озером у центрі, висаджено рідкісні породи дерев. До 20-х рр. ХХ ст. замок використовували за прямим призначенням. 1928 р. чехословацький уряд передав його фірмі «Латориця». 1945 р. мисливський замок став санаторієм «Карпати» для хворих на серцево-судинні недуги. Навколо санаторію поступово виріс невеликий населений пункт.

Місто Ужгород розташоване у передгір'ї Карпат, на берегах річки Уж, від якої й походить його назва. Вік Ужгорода перевищує 1100 років. За свідченням літописців, місто виникло як фортеця ранньофеодального часу князя слов'янського племені білих хорватів Лаборця. Тепер Ужгород - адміністративний, освітній, науковий і культурний центр Закарпатської області. Населення міста багатонаціональне і нараховує біля 70 національностей, серед яких переважають українці, росіяни, угорці, словаки, чехи, євреї та ін. Всього тут проживає 125,6 тисячі чоловік, і місто є найменшим за чисельністю обласним центром України. Місто відоме своїм замком і винними дегустаціями.

Ужгородські сакури. Закарпаття - одне з небагатьох місць у Європі, де масово росте сакура. Місцева легенда розповідає, що сакури везла у подарунок імператору Францу-Йосипу японська делагація. Підприємливі місцеві мешканці викрали у них кілька саджанців, які згодом продали в Ужгороді під виглядом фруктових дерев. Згідно з офіційною історичною версією, дерева сакури впровадила в Ужгороді на початку 1920-х років тодішня чеська адміністрація, коли активно розбудовувала мікрорайон Галагов (теперішній центр міста). Тамтешня болотиста місцевість не підходила багатьом рослинам, а ось сакури успішно прижилися у м’якому закарпатському кліматі.

Ужгородські міні-скульптури - ужгородці започаткували традицію міні-скульптур у 2010 році, коли на перилах набережної річки Уж з’явилася фігурка помічника святого Миколая авторства ужгородського скульптора Михайла Колодка. Він же створив і більшість інших маленьких пам’ятників, розкиданих по центру Ужгорода: сім’я їжачків, вузлик, зав’язаний у пам’ять про легендарного силача із Закарпаття Івана Фірцака, Швейк, Свободка, кубик Рубика, Ференц Ліст, «Карпатія», Джон Лорд, Енді Ворхол, сержант Михайло Штранк (або Майкл Стренк, також скульптуру називають «Підняття прапора на Іводзімі»), рибки, присвячені Малому Ужу, Моцарт, Гаррі Гудіні (зараз перенесений в Будапешт), опришок Микола Шугай. Згодом почали з’являтися і інші скульптури, зокрема, міні-скульптура на честь закарпатських воїнів АТО біля пам’ятника Августину Волошину.